У своїй роботі використовує комплексний – середовищний підхід, орієнтований на конкретну людину і наочну ситуацію.
Одним з перших і важливих аспектів в проектуванні, особливо житлового простору, вважає планувальні рішення. Інтер’єр можна наповнити різноманітними деталями, декором, іноді навіть дуже дорогими і окремо дуже цікавими, але, якщо планувального рішення немає, або воно безграмотне, – можна вважати це програшем. Це як фільми без драматургії, якими переповнені екрани. Режисер намагається витягнути стрічку на грі акторів. Іноді це навіть виходить. Але від такого “кіно”, у глядача залишається відчуття фальші, і неприємний післясмак. Начебто його – глядача, – намагалися обдурити.
У своїх проектах дотримується принципу ексклюзивності, тобто те, що можна придумати і зробити для конкретного замовника і конкретних вимог і побажань, треба придумувати і робити, замість того щоб купувати готове.
